Для більшості чоловіків, незалежно від віку, проблема у сексуальній сфері є болючим, а подеколи і трагічним питанням. Напруга у відстежуванні рівня потенції властива всім чоловікам. Для ідентичності чоловіка статева сила є чимось на кшталт вітального переживання — фалічність прирівнюється до життя. При цьому необхідно відзначити, що фізіологічна система, що відповідає за сексуальну функцію, як у чоловіків, так і в жінок доволі міцна, і порушити її не так-то й легко. Однак вона вкрай складна. У реалізації сексуальності бере участь багато систем людського організму, і психіка відіграє одну з ключових ролей. І найчастіше виявляється найслабшою ланкою.
Трохи про чоловічу сексуальність. Починаючи з раннього підліткового віку — часто ще до моменту статевого дозрівання — стурбованість власною сексуальністю, активна дослідницька спрямованість та експерименти мають відповісти на запитання: чи чоловік я і який я чоловік у сексуальному сенсі. Міфи, страхи, забороненість теми, сильне збудження, сором забарвлюють цю надважливу сферу в суперечливі відтінки. З одного боку — гіперсексуальність старшого підліткового віку з величезним рівнем тестостерону, а з іншого — незнання власної сексуальності та сексуальності потенційних партнерів, яке веде до формування неадекватної поведінки, що часто призводить вже на старті статевого життя до сексуальних психоневрозів.
У сексологічному консультуванні прийнято вважати, що більшість сексуальних розладів у чоловіків має психогенну основу. Якщо пацієнт молодого чи середнього віку, не має хронічних ендокринних, судинних чи системних захворювань, то навіть без спеціального медичного обстеження уролога, венеролога, сексопатолога чи андролога можна припускати психологічну причину виникнення чи наявності того чи іншого порушення сексуальної сфери.
Звичайно, оптимально у випадку появи якихось тривожних симптомів, що вказують на різку зміну в реалізації сексуальної поведінки у чоловіка, звернутися до спеціаліста. Але головне не робити поспішних висновків щодо перших проявів складнощів у сексуальному житті.
У сучасному світі легко отримати недостовірну, часто не надто безпечну інформацію щодо захворювань і їхнього лікування. Не зовсім зрозуміло, до кого звертатися з якими проблемами. Інколи можна потрапити у неприємну ситуацію, просто почитавши в інтернеті про страшний вплив тих чи інших факторів ризику на чоловічу потенцію — починаючи від нікотину й алкоголю, закінчуючи екологією й харчуванням. Невелику невдачу в сексі можна пов’язати з такими факторами і довести себе до мало не божевільного стану. Так, фактори ризику існують і справді ведення нездорового способу життя позначається на чоловічій сексуальності, як, зрештою, й на інших системах організму. Але психологічна імпотенція може виникнути без жодного біологічного впливу.
Психоемоційна сфера людини напряму пов’язана із сексуальним життям. Стреси, незадовільні міжособистісні стосунки, іпохондричні риси характеру, низька самооцінка, нерозбірливість або, навпаки, надмірна вибірковість у статевих партнерах готують психологічний ґрунт для виникнення сексуальних проблем і навіть сексуальних неврозів.
Часто лікарі, пов’язані з чоловічими специфічними проблемами, психологи і психотерапевти чують безапеляційну заяву молодого чоловіка років 25–27: «Все, я імпотент» або «Лікарю, я тепер не чоловік». При першому ж розпитуванні виявляється, що мали місце один чи два статевих акти, в яких чоловік виявився не на висоті. Через надважливість для чоловіка його потенції часто цього буває достатньо, щоб запустилася невротична реакція очікування невдачі або надмірної уваги до «якості» проведення статевого акту, що саме по собі вже не сприяє нормальному його проведенню.
Лікувати психологічні причини імпотенції чи передчасну еякуляцію необхідно психологічними засобами, а не біологічними. Психолог допоможе визначити, чи мають сексуальні проблеми психогенну природу і чи потрібні додаткові медичні обстеження. Зараз дуже модно обстежуватися, інколи це приводить до хибнопозитивних результатів, що може тільки загострити проблему. До медичних обстежень треба ставитися серйозно і без показань і необхідності їх не проводити. Звісно, з віком чоловікам необхідно проводити регулярний скринінг стану здоров’я, але зазвичай це потрібно після 40 років.
Діагностувати сексуальні розлади зможе психолог, що отримав підготовку за програмою сексологічної спеціалізації. Ефективно провести лікування психологічної імпотенції, послаблення ерекції, передчасної еякуляції, зниження статевого потягу, нав’язливої мастурбації, уподобань, що лякають, допоможе адекватна сексологічна консультація, а за необхідності курс психотерапії.